Бавовняну постільну білизну перуть при 40 °C, якщо вона кольорова, і при 60 °C, якщо біла. Сатин, трикотаж, фланель і жакард — 40 °C, льон — 40–60 °C, шовк — тільки 30 °C. Режим: «Бавовна» або «Постільна білизна», тривалість 60–90 хвилин, бо короткі цикли не встигають вимити шкірний жир. Барабан заповнюють на 60–70%, рідкого засобу беруть 30–60 мл на завантаження, кондиціонер краще не додавати. І головний нюанс, який вирішує більше за все інше: пилові кліщі гинуть лише від 55 °C, тому періодичне прання при 60 °C — це не перестраховка, а єдиний спосіб їх позбутися.

| Крок | Що робити |
| 1. Сортування | окремо біле, кольорове й темне; окремо від рушників та одягу |
| 2. Підготовка | вивернути наволочки й підковдру, застебнути ґудзики та блискавки |
| 3. Завантаження | барабан на 60–70%, не більше |
| 4. Засіб | 30–60 мл рідкого гелю, без «запасу» |
| 5. Програма | «Бавовна» / «Постільна білизна», 40 або 60 °C, 60–90 хвилин |
| 6. Після | одразу дістати з барабана й розвісити |
Далі — чому саме так, і що станеться, якщо зробити інакше.
Більшість зіпсованих комплектів псуються ще до того, як машинка набрала воду.
Новий комплект перед першим використанням проходить окремий, делікатніший цикл — чому саме, розписано в матеріалі про прання нового комплекту постільної білизни.
Коротко: 40 °C для повсякденного прання кольорових комплектів, 60 °C для білих і періодично для всіх, кому дозволяє тканина.
Видимий бруд відходить і при 30 °C. Висока температура потрібна для іншого.
За ніч тіло віддає в білизну від 200 мл до літра вологи, залежно від температури в спальні, плюс злущені клітини шкіри й шкірний жир. Це готове живильне середовище для пилових кліщів — саме їхні продукти життєдіяльності, а не сам пил, викликають більшість «алергій на пил».
І ось тут температура перестає бути справою смаку. Дослідження показали, що всі пилові кліщі гинуть при температурі води 55 °C і вище. Прання при 30–40 °C вимиває алергени з тканини, але живі кліщі та їхні яйця виживають і заселяють текстиль назад протягом кількох днів. Причому жоден пральний засіб цього не компенсує: при низькій температурі кліщі виживають незалежно від того, чим ви перете.
Тому алергологічні організації радять прати простирадла й наволочки щотижня при 60 °C, якщо тканина це витримує. Якщо не витримує — компроміс такий: звичайне прання при 40 °C, а раз на три-чотири цикли той елемент, який можна, при 60 °C.
Окремий випадок — після хвороби в родині. Там потрібна не просто висока температура, а повноцінна обробка, і про неї є окремий матеріал: як продезінфікувати постільну білизну самостійно.

| Тканина | Температура | Віджим, об/хв |
| Бязь, ранфорс, поплін (бавовна) | кольорове 40 °C, біле 60 °C, сильні забруднення до 90 °C | 800–1000 |
| Сатин, страйп-сатин | 40 °C | 600–800 |
| Льон | 40–60 °C | до 600 |
| Трикотаж (джерсі) | 40 °C | 600–800 |
| Фланель | 40 °C, біла до 60 °C | 800 |
| Жакард6 | 40 °C, делікатний | 600 |
| Бамбукове волокно | 30–40 °C | 600 |
| Шовк, тенсел | 30 °C | 400–600 |
Шовк узагалі живе за власними правилами, і загальний протокол до нього не застосовується — деталі в матеріалі про прання шовкової постільної білизни.
Назви програм у різних машинах відрізняються, тому орієнтуйтеся на суть:
Чого не варто вибирати: швидкі програми на 15–30 хвилин. Вони фізично не встигають зробити те, для чого ви запустили машину.
60–90 хвилин. Це не примха виробників програм, а час, потрібний для двох процесів: розчинення шкірного жиру й достатньої кількості циклів полоскання.
Шкірний жир — це ліпіди, і холодна вода з коротким циклом їх не бере. Саме через недоперте себум наволочки з часом набувають жовтуватого відтінку в зоні голови, який не виводиться навіть відбілювачем.
Швидкий цикл 15–30 хвилин має один сценарій застосування: освіжити комплект, який пролежав застеленим тиждень, але на ньому фактично не спали. Для всього іншого — повний цикл.
Рідкий гель, 30–60 мл на завантаження. Менша межа — для невеликої партії, верхня — для сильно забрудненої.
Гель проти порошку: гранули погано розчиняються у воді до 40 °C, застрягають у волокнах і залишаються там після полоскання. Якщо ви перете переважно на 30–40 °C, порошок працює проти вас. Для прання при 60 °C і вище різниця майже зникає.
Це найпоширеніша помилка, і вона контрінтуїтивна: більше засобу дає гірший результат, а не кращий.
Механізм такий. Компоненти прального засобу реагують із солями кальцію й магнію, яких у жорсткій воді багато. Продукт цієї реакції не змивається, а осідає на волокнах восковим шаром. Тканина після цього стає жорсткою на дотик і гірше вбирає воду — тобто ви отримуєте рівно протилежне тому, чого хотіли.
Що з цим робити:
Обороти віджиму впливають не тільки на те, наскільки мокра білизна виходить із машини. Вони визначають, скільком ви потім працюватимете утюгом.
Логіка проста: чим вище швидкість, тим сильніше тканина закручується й спресовується, і тим глибші заломи в ній фіксуються. Для бавовни 1000–1200 об/хв — робоча норма, але якщо ви не хочете прасувати, ставте 600–700. Білизна вийде мокрішою, зате розправиться на мотузці майже сама.
Далі:

З гігієнічної точки зору — ні. Прання при 60 °C уже зробило те, що робить праска.
Прасування має два інших сенси: рівний вигляд і трохи приємніший дотик у перші ночі. Якщо берете праску, робіть це правильно:
| Тканина | Температура праски |
| Бавовна (бязь, ранфорс, поплін) | 200–230 °C з парою |
| Льон | максимальна, обов'язково з вологою |
| Сатин | 150 °C, з вивороту |
| Трикотаж, змішані тканини | 110–150 °C |
| Шовк | мінімальна, через тканину, без пари |
Головний прийом: прасуйте ледь вологу білизну. На повністю висохлій бавовні заломи розправляються втричі довше.
А якщо прасувати не хочеться взагалі, простіше вибирати тканину, яка цього не вимагає — про такі варіанти є окремий розбір.
Сценарій рідкий, але іноді безальтернативний. Головна складність тут не техніка, а вага: мокре двоспальне простирадло важить кілограмів чотири-п'ять.
Як часто взагалі запускати цей цикл — питання окреме, і норми для дорослих, дітей та алергіків різні: вони зібрані в матеріалі про те, як часто потрібно прати постільну білизну.
Не варто. Махра дає ворс, який осідає на гладкому полотні, а великі полотнища намотуються на рушники в один вузол, і обидві партії перуться погано.
Три на одне ліжко: один застелений, один чистий у шафі, один у пранні. З двома комплектами ви прив'язані до графіка, з трьома — ні.
Найчастіше через те, що вона пролежала мокрою в барабані кілька годин. Друга причина — біоплівка в самій машині: запустіть порожній цикл на 90 °C із содою або засобом для чищення пральних машин.
Ні. Ковдра займає весь об'єм барабана, і білизна в ній просто не рухається. Ковдру перуть окремо, на спеціальному режимі, з тенісними м'ячиками для збивання пуху.
Одразу, поки тканина ще мокра, повторіть прання з кисневим відбілювачем при максимально допустимій температурі. Висохлий і випрасуваний фарбник закріплюється й уже не виводиться.
Забитий барабан плюс завелика доза засобу: розчин не вимивається з тканини. Зменште завантаження до 60–70% і додайте одне полоскання.
Тільки холодною водою й до основного прання. Це білкові плями, і гаряча вода їх денатурує, тобто буквально «запікає» в тканину. Спершу замочування в прохолодній воді, потім звичайний цикл.
Так. На неї потрапляють шкірний жир з обличчя, залишки косметики й засобів для волосся, тому наволочку варто міняти вдвічі частіше за решту комплекту.
Краще ні. Пряме тепло пересушує волокно нерівномірно, тканина стає жорсткішою й сильніше заломлюється саме там, де торкалася металу.
Сода сама по собі не видаляє шкірний жир — вона розм'якшує воду й нейтралізує запахи. Як добавка до гелю працює добре, як заміна — ні.