Жата постільна білизна — це бавовняна або сатинова тканина, яку спеціально обробляють механічним чи ферментним способом, щоб надати їй стійкий ефект легкої зім'ятості. Ця текстура закладена у виробництві й не розправляється після прання, тому прасувати таку білизну не потрібно в принципі. Підходить вона людям, які цінують невимушений "домашній" вигляд ліжка і хочуть менше часу витрачати на догляд, але менш вдала для тих, хто любить ідеально рівну, "готельну" гладкість постелі.

За основу для жатої білизни береться звичайна бавовняна або сатинова тканина, яку на завершальному етапі виробництва піддають спеціальній обробці — тканину зволожують, механічно зминають і фіксують цю форму термічно чи хімічно. Результат — поверхня зі стійкою дрібною хвилястістю, схожою на щойно випрану й не прасовану білизну, тільки цей ефект збережеться на роки, а не на один день.
Найчастіше основою слугує 100% бавовна (перкаль або сатин), рідше — суміш бавовни з поліестером для здешевлення й підвищення зносостійкості. У преміальному сегменті трапляється жатий льон, але це вже окрема категорія тканин з іншими властивостями — льон дає жатість природно, без додаткової обробки.
Існує два основні технологічні підходи:
Обидва методи належать до однієї категорії "прасованої" (washed) тканини, різниця лише в тому, як саме досягається текстура. Ферментна обробка коштовніша, але дбайливіша до волокна.

Звичайна гладка бавовна (перкаль чи сатин без обробки) виходить із верстата рівною і зминається природним чином лише під час використання — після сну чи прання. Жата тканина вже "народжується" текстурованою: рельєф закладений виробником навмисно, і саме тому:
| Параметр | Звичайна бавовна (гладка) | Жата бавовна |
| Вигляд одразу після прасування/без нього | Рівна поверхня, потребує прасування для акуратного вигляду | Легка хвилястість — акуратний вигляд без прасування |
| М'якість "з коробки" | Часто жорсткувата, розм'якшується за кілька прань | М'яка одразу, оскільки вже пройшла обробку |
| Догляд | Потребує прасування для презентабельного вигляду | Прасування не потрібне взагалі |
| Усадка після першого прання | Може сідати на кілька відсотків | Мінімальна — тканина вже "пройшла" усадку під час обробки |
| Середня ціна | Двоспальний бязевий/бавовняний комплект — приблизно 900–1900 грн | Двоспальний жатий комплект бюджетного сегмента (бавовна/мікросатин) — приблизно 620–870 грн; преміальна турецька жата бавовна чи жатий сатин — 3200–4500 грн |
Це питання плутають найчастіше, бо обидва варіанти мають однакову рельєфну текстуру, але відрізняються базовим переплетенням волокна:
Вибір між ними — це вибір між матовою природністю (бавовна) і легким сяйвом (сатин), а не питання якості одного над іншим.

Причина суто фізична: під час обробки волокна тканини фіксуються у злегка хвилястому положенні на молекулярному рівні структури нитки. Звичайна тканина зминається випадково під час використання, і кожна складка — це тимчасова деформація, яку прасування розгладжує назад до рівної форми. У жатої тканини "рівна форма" вже не є вихідною — хвилястість і є її природним, стабільним станом, тому праска просто не має що вирівнювати.
Так, ризик пілінгу існує, але він пов'язаний не з самою жатою обробкою, а з якістю вихідного волокна. Короткі, низькосортні бавовняні волокна схильні утворювати дрібні кульки на поверхні за частого прання незалежно від того, жата тканина чи гладка. При появі дрібного пілінгу, особливо на краях наволочок, це нормальне явище для натуральних тканин, і його легко усунути машинкою для видалення котишків.
Так, і часто навіть довговічніша за звичайну необроблену бавовну — тканина вже пройшла процес усадки й механічного "тренування" волокна під час фабричної обробки, тому в подальшому користуванні змінюється значно менше. Оскільки жата тканина вже попередньо оброблена, вона рідко дає значну усадку в майбутньому — це стосується як стоунвош-, так і ферментно-обробленої білизни. Головна умова довговічності — якість вихідної сировини: жата обробка не рятує слабке, коротковолокнисте волокно від зношування, вона лише додає текстуру поверх існуючої якості тканини.

Щільність (густина ниток на квадратний дюйм чи грамаж у GSM) впливає на жату білизну так само, як і на звичайну:
| Щільність | Характеристика | Рекомендація |
| Легка (до 120 г/м²) | Тонка, дуже "повітряна", швидко сохне | Літній варіант, для теплого клімату чи алергіків, що люблять легкість |
| Середня (120–150 г/м²) | Оптимальний баланс щільності й м'якості | Найпоширеніший вибір для щоденного використання |
| Щільна (від 150 г/м²) | Більш "вагома" на дотик, довговічніша | Для холодної пори року, для тих, хто любить відчуття "щільної" тканини |
Для жатої тканини середня щільність зазвичай оптимальна: занадто легке полотно може виглядати надто "зім'ятим" і втрачати форму швидше, а надто щільне — гірше драпіруватись і не давати того легкого, м'якого ефекту, заради якого й обирають жату білизну.
Так, жата білизна створена саме для щоденного використання — на відміну від деяких декоративних тканин, вона не втрачає властивостей від частого прання, а навпаки, стає м'якішою. Єдине застереження — для готельного чи "парадного" гостьового варіанту спальні, де важлива ідеально рівна поверхня, класична гладка тканина все ж буде доречнішою.
Технічно можна, але ефект буде тимчасовим — тканина поступово поверне свою хвилясту текстуру вже після першого прання, бо рельєф закладений у структурі волокна, а не є випадковою складкою.
Так, особливо через мінімальну усадку й стабільність після частого прання, що типово для дитячої постелі; головне — обирати сертифіковану бавовну без агресивних хімічних домішок в обробці.
Креп має хвилястість, закладену самим переплетенням нитки під час ткання, а жата тканина отримує текстуру вже після того, як полотно виткане, через окрему фінішну обробку.
Ні, процес обробки не впливає напряму на стійкість барвника — линяння залежить від якості фарбування тканини, а не від того, жата вона чи гладка.
Так, естетично це поєднання виглядає природно, оскільки легка різниця в текстурі між жатим і гладким полотном практично непомітна на застеленому ліжку.
Ні, підходить звичайний делікатний пральний засіб; головне — уникати надто гарячої води, яка може прискорити зношування волокна незалежно від типу обробки.
Додатковий технологічний етап (кам'яне чи ферментне прання) вимагає окремого обладнання, часу та контролю якості, що додає приблизно 15–30% до собівартості виробництва порівняно з необробленою тканиною.
Ні, ефект стійкий і не зникає з пранням — навпаки, за спостереженнями виробників, тканина з кожним циклом прання стає ще м'якшою, зберігаючи хвилясту фактуру.
Прямої "сезонної" жатої тканини не існує — сезонність визначається щільністю й складом (чиста бавовна для літа, щільніші суміші чи фланель для зими), а не самою обробкою.
Технічно можна, але через різницю в блиску й тактильних відчуттях така комбінація рідко виглядає гармонійно — краще обирати один тип переплетення для всього комплекту.